Новачок #1 - Hej! Вступ до шведської мови

Роздрукувати

Шведська мова

Шведська мова — скандинавська мова, якою розмовляють у Північній Європі.
Це мова, якою ведуть офіційний документооблік Швеції та деяких регіонах Фінляндії та мова, яка належить до Германської мовної гілки Індо-Європейської мовної сім’ї.
Це означає, що шведська мова тісно пов’язана з німецькою, голландською та англійською мовами, а також, більш тісно, з датською та норвезькою. Носії цих мов доволі непогано розуміють одне одного (в залежності від того, наскільки часто дана людина зустрічалася з мовами сусідів на наскільки багато досвіду спілкування у неї напрацювалось з часом), все це – через спільне походження від давньоскандинавської мови.

Якщо ви вже хоч якось знаєте одну з цих мов – шведська, безсумнівно, здасться вам знайомою.

Вітання

А тепер давайте приступимо до перших кроків вивчення шведської мови! Щоб привітатися з кимось, варто скористатись словом hej. Варто підмітити, що це не є неформальний вираз, яким спілкується лише молодь в оточенні друзів, а найбільш поширене вітання, що не несе значного формального чи неформального характеру. Це – одне з найважливіших слів шведської мови, яке щодня стане Вам у нагоді.

  
hej
привіт, вітаю
  
hej då
до побачення

Прості речення

Шведська мова вважається легкою для вивчення в тому сенсі, що Вам не потрібно змінювати слова залежно від того, про кого йде мова. В англійській мові, наприклад, потрібно відмінити дієслово (в лінгвістичному сенсі цього слова) слідуючи правилам граматики, залежно від того, хто виконує дію:

be vara
(I) am är
(you) are är
(she) is är
(we) are är

Варто також зазначити, що шведська мова, подібно до англійської мови, зобов’язує використання är у всіх випадках, що не є, як правило, поширеним феноменом в українській мові – слово “є”, що виступає дієсловом-зв’язкою та є аналогом är нерідко пропускається в теперішньому часі.

Отож, для побудови речення в шведській мові Вам потрібно знати лише про підмет – те/той/та, про кого або про що йде мова. Jag та det – хороші варіанти для початку. Далі, продовжіть ваше речення, використавши дієслово är і після цього додайте інші слова, які описують підмет розпочатого речення.

Jag är ukrainare.
Я (є) українець./Я (є) українка.
Det är bra.
Це (є) добре.
При біглому мовленні та в неформальній атмосфері ви частіше за все почуєте, як слово jag промовляється ближче до /ja/, а är – як /e/ або /ä/. Тобто, обидва слова втрачають приголосний звук в кінці.